Фортеця
Єлизавети
У 1754 році в місцевості, що називалася Задніпровська
місцями, була закладена фортеця св. Єлизавети. Лише одного разу, в 1769 році,
під час російсько-турецької війни, вона була обложена кримським ханом
Керім-Гіреєм. Фортеця стала оперативної та резервною базою військ.
Природно, біля фортеці над річкою Інгул виник в 1775 році місто Єлисаветград. У
ньому регулярно проводились ярмарки, розвивалися ремесла, перероблялася
сільськогосподарська продукція, але стрижнем міського життя були військові
справи. У 1829 р Єлисаветград офіційно отримав статус центру
південних військових поселень. До цього у фортеці проходив службу майбутній
фельдмаршал М.И.Кутузов. Під час кримської війни у кріпосному військовому
госпіталі працював основоположник військово-польової хірургії Н.И.Пирогов. У 70-х роках XIX століття Єлисаветград був заново
розпланований, розділений на квартали і сектори забудови. У місті налічувалося
6000 будинків. У центрі, де виросли особняки місцевих багатіїв, були посаджені
сади, парки, озеленені, забруковані основні вулиці. Місто помітно покращав.
